ЦЕРН робить ставку на майбутнє: FCC-ee може стати наступником Великого адронного колайдера
Художнє зображення FCC-ee (Зображення: ЦЕРН)
22 травня 2026 року CERN ухвалив стратегічне рішення, яке визначатиме розвиток світової фізики високих енергій на десятиліття вперед. Рада ЦЕРН оновила Європейську стратегію з фізики елементарних частинок і рекомендувала як пріоритетний проєкт майбутній електрон-позитронний кільцевий колайдер FCC-ee - потенційного наступника Великого адронного колайдера (ВАК).
Йдеться про один із найамбітніших наукових проєктів XXI століття. FCC-ee має стати новим поколінням прискорювачів частинок, здатним забезпечити безпрецедентну точність досліджень фундаментальної будови матерії та Всесвіту.
У центрі уваги - бозон Хіггса і «нова фізика» Від часу відкриття бозона Хіггса на ВАК у 2012 році саме ця частинка залишається одним із головних ключів до розуміння природи Всесвіту. Майбутній колайдер FCC-ee розглядають як своєрідну «фабрику Хіггса», що дозволить надзвичайно точно вивчати його властивості, а також шукати явища, які виходять за межі Стандартної моделі фізики.
У ЦЕРН наголошують: FCC-ee відкриває широкі можливості для нових фундаментальних відкриттів - від дослідження темної матерії до вивчення причин домінування матерії над антиматерією у Всесвіті.
Водночас нинішній Великий адронний колайдер продовжить працювати. Пріоритетом найближчих років залишається завершення модернізації ВАК для режиму високої світності (HL-LHC). Очікується, що установка працюватиме щонайменше до 2041 року.
Рішення - у 2028 році, запуск - у 2040-х. Остаточне рішення щодо будівництва FCC-ee держави-члени ЦЕРН та міжнародні партнери мають ухвалити орієнтовно у 2028 році. Якщо проєкт отримає «зелене світло», запуск нового колайдера прогнозують у середині або другій половині 2040-х років - після завершення епохи ВАК.
Голова Ради ЦЕРН Костас Фунтас підкреслив, що наукова спільнота фактично дійшла консенсусу: саме FCC-ee має забезпечити лідерство ЦЕРН у світовій фізиці прискорювачів у найближчі десятиліття.
Україна також серед учасників майбутнього проєкту. Для української науки ця стратегія теж має особливе значення. 10 січня 2025 року відбулося онлайн-підписання Меморандуму про взаєморозуміння щодо техніко-економічного обґрунтування майбутнього колайдера FCC між CERN та українськими науковими установами й закладами вищої освіти. Документ засвідчив готовність українських науковців долучатися до майбутніх експериментів у галузі фізики високих енергій та брати участь у формуванні нової глобальної наукової інфраструктури. Серед українських установ, які долучилися до Меморандуму й Інститут сцинтиляційних матеріалів НАН України.
Участь українських учених у таких масштабних міжнародних проєктах — це не лише визнання високого рівня вітчизняної науки, а й можливість бути серед тих, хто формуватиме майбутнє фундаментальної фізики.
Повний текст статті у інформаційному бюлетені heise online: https://www.heise.de/news...
Йдеться про один із найамбітніших наукових проєктів XXI століття. FCC-ee має стати новим поколінням прискорювачів частинок, здатним забезпечити безпрецедентну точність досліджень фундаментальної будови матерії та Всесвіту.
У центрі уваги - бозон Хіггса і «нова фізика» Від часу відкриття бозона Хіггса на ВАК у 2012 році саме ця частинка залишається одним із головних ключів до розуміння природи Всесвіту. Майбутній колайдер FCC-ee розглядають як своєрідну «фабрику Хіггса», що дозволить надзвичайно точно вивчати його властивості, а також шукати явища, які виходять за межі Стандартної моделі фізики.
У ЦЕРН наголошують: FCC-ee відкриває широкі можливості для нових фундаментальних відкриттів - від дослідження темної матерії до вивчення причин домінування матерії над антиматерією у Всесвіті.
Водночас нинішній Великий адронний колайдер продовжить працювати. Пріоритетом найближчих років залишається завершення модернізації ВАК для режиму високої світності (HL-LHC). Очікується, що установка працюватиме щонайменше до 2041 року.
Рішення - у 2028 році, запуск - у 2040-х. Остаточне рішення щодо будівництва FCC-ee держави-члени ЦЕРН та міжнародні партнери мають ухвалити орієнтовно у 2028 році. Якщо проєкт отримає «зелене світло», запуск нового колайдера прогнозують у середині або другій половині 2040-х років - після завершення епохи ВАК.
Голова Ради ЦЕРН Костас Фунтас підкреслив, що наукова спільнота фактично дійшла консенсусу: саме FCC-ee має забезпечити лідерство ЦЕРН у світовій фізиці прискорювачів у найближчі десятиліття.
Україна також серед учасників майбутнього проєкту. Для української науки ця стратегія теж має особливе значення. 10 січня 2025 року відбулося онлайн-підписання Меморандуму про взаєморозуміння щодо техніко-економічного обґрунтування майбутнього колайдера FCC між CERN та українськими науковими установами й закладами вищої освіти. Документ засвідчив готовність українських науковців долучатися до майбутніх експериментів у галузі фізики високих енергій та брати участь у формуванні нової глобальної наукової інфраструктури. Серед українських установ, які долучилися до Меморандуму й Інститут сцинтиляційних матеріалів НАН України.
Участь українських учених у таких масштабних міжнародних проєктах — це не лише визнання високого рівня вітчизняної науки, а й можливість бути серед тих, хто формуватиме майбутнє фундаментальної фізики.
Повний текст статті у інформаційному бюлетені heise online: https://www.heise.de/news...